Всі публікації щодо:
Кирпа Галина

Українська література 8 клас - О. І. Борзенко - Ранок 2016 рік

Галина Кирпа (нар. 1950) - Творчість сучасних поетів - СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Г. Кирпа

Галина Миколаївна Кирпа народилася 1 січня 1950 року в селі Любарці на Київщині. «У дитинстві мені хотілося одного — прочитати всі на світі книжки і все на світі знати»,— зізналася поетеса в одному з інтерв’ю. Закінчивши школу, вона вступила на філологічний факультет Київського університету, пізніше працювала у видавництвах, була журналістом. Їй належить авторство книжок «День народження грому», «Гостини», «Цвіт королевий», «Ковток тиші», «Слон мандрує до мами», «Профіль вечора». Галина Кирпа також перекладає художні твори з білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов. Її власні вірші перекладені різними мовами світу. Поетеса підготувала декілька навчальних посібників для дітей, серед яких читанки «Ластівка», «Біла хата», «Писанка», «Зелена неділя».

Актуальна цитата

«Дитина має право на своє Я (маленьке, але все-таки особисте), і стверджувати це право допомагають їй вірші Галини Кирпи. Яскравий представник сучасної модерної дитячої поезії, вона тонко й проникливо показує світ очима дитини...».

Наталія Дзюбишина-Мельник, літературний критик.

Опрацьовуємо прочитане

1. Де народилася Галина Кирпа?

2. Які поетичні книжки вона видала?

3. Яку характеристику дала поетесі літературний критик Н. Дзюбишина-Мельник? Чого ви очікуєте від читання віршів Г. Кирпи?

4. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) запишіть у зошит відомості про поетесу.

ІЗ ВІРОЮ В ПРИСУТНІСТЬ ДОБРА

Ліричний вірш «Мій ангел такий маленький...» запрошує читача замислитися про існування речей, які, хоч і не мають матеріального виміру, однак суттєво впливають на наші вчинки. Це ті духовні цінності, завдяки яким ми почуваємо себе людьми, а не роботами в людській подобі.

У творі Галини Кирпи янгол символізує не лише вищу опіку, а й віру в людину, яка несе у своєму серці часточку добра. Вірш викликає роздуми про вічне та виводить уяву читача поза межі буденності, навіює світлий, мрійливий душевний стан. Не випадково в ньому так багато слів у зменшено-пестливих формах, які надають поетичним роздумам особливої лагідної простоти.

Авторка використала верлібр, але з досить чіткою строфічною будовою. Цікаво, що кожна строфа має однаковий початок («Мій ангел такий...»), після нього подається характеристика незримому супутникові («маленький», «легенький», «тихенький»), далі висловлюються відчуття героїні («не бачу», «не чую», «не знаю»), нарешті, завершують кожну строфу однакові словосполучення («на моєму плечі»). За допомогою повторів створюється такий ритм, який, немов заколисуючи, заспокоює читача, дозволяє йому зосередитися на роздумах про невидимого заступника.