Всі публікації щодо:
Вороний Микола

Українська література 6 клас - О.М. Авраменко - Грамота 2014

ЄВШАН-ЗІЛЛЯ - Микола ВОРОНИЙ (1871-1938) - ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Поема

Да луче єсть на своєй землі

костью лечі, інелі на чуже славну бити.

Літопис за Іпатським списком

В давніх літописах наших

Єсть одно оповідання.

Що зворушує у серці

Найсвятіші почування.

Не блищить воно красою

Слів гучних і мальовничих,

Не вихвалює героїв

І їх вчинків войовничих.

Ні, про інше щось говорить

Те старе оповідання.

Між рядками слів таїться

В нім якесь пророкування.

І воно живить надію.

Певну віру в ідеали

Тим, котрі вже край свій рідний

Зацурали, занедбали...

***

Жив у Києві, в неволі.

Ханський син, малий хлопчина.

Половецького б то хана

Найулюблена дитина.

Мономах, князь Володимир,

Взяв його під час походу

З ясирем в полон і потім

При собі лишив за вроду.

Оточив його почотом

І розкошами догідно —

І жилось тому хлоп'яті

І безпечно, і вигідно.

Час минав, і став помалу

Рідний степ він забувати,

Край чужий, чужі звичаї

Як за рідні уважати.

Та не так жилося хану

Без коханої дитини.

Тяжко віку доживати

Під вагою самотини.

Зажурився, засмутився...

Вдень не їсть, а серед ночі

Плаче, бідний, та зітхає,

Сну не знають його очі.

Ні від кого він не має

Ні утіхи, ні поради.

Світ увесь йому здається

Без краси і без принади.

Кличе він гудця до себе

І таку держить промову,

Що мов кров'ю з його серця

Слово точиться по слову:

«Слухай, старче, ти шугаєш

Ясним соколом у хмарах,

Сірим бобком б полі скачеш,

Розумієшся на чарах.

Божий дар ти маєш з неба

Людям долю віщувати,

Словом, піснею своєю

Всіх до себе привертати.

Ти піди у землю Руську —

Ворогів наших країну, —

Відшукай там мого сина,

Мою любую дитину.

Розкажи, як побиваюсь

Я за ним і дні, і ночі,

Як давно вже виглядають

Його звідтіль мої очі.

Заспівай ти йому пісню

Нашу, рідну, половецьку.

Про життя привільне наше,

Нашу вдачу молодецьку.

А як все те не поможе.

Дай йому євшану-зілля.

Щоб, понюхавши, згадав він

Степу рідного привілля».

І пішов гудець в дорогу.

Йде він три дні і три ночі.

На четвертий день приходить

В місто Київ опівночі.

Крадькома пройшов, мов злодій.

Він до сина свого пана

І почав казати стиха

Мову зрадженого хана.

Улещає, намовляє...

Та слова його хлопчину

Не вражають, бо забув вже

Він і батька, і родину.

І гудець по струнах вдарив!

Наче вітер у негоду,

Загула невпинна пісня —

Пісня вільного народу

Про славетнії події —

Ті події половецькі.

Про лицарськії походи —

Ті походи молодецькі!

Мов скажена хуртовина,

Мов страшні Перуна громи,

Так ревли-стогнали струни

І той спів гудця-сіроми!

Але ось вже затихає

Бренькіт дужий акордовий —

І за місто його чути

Спів народний, колисковий.

То гудець співає тихо

Пісню тую, що співала

Мати синові своєму,

Як маленьким колисала.

Наче лагідна молитва,

Журно пісня та лунає.

Ось її акорд останній

В пітьмі ночі потопає...

Але спів цей ніжний, любий,

Ані перший, сильний, дужий,

Не вразив юнацьке серце, —

Він сидить німий, байдужий.

І схилилася стареча

Голова гудця на груди —

Там, де пустка замість серця,

Порятунку вже не буде!..

Але ні! Ще є надія

Тут. на грудях в сповиточку!..

І тремтячими руками

Роздирає він сорочку,

І з грудей своїх знімає

Той євшан, чарівне зілля,

І понюхать юнакові

Подає оте бадилля.

Що ж це враз з юнаком сталось?

Твар1 поблідла у небоги,

Затремтів, очима блиснув

І зірвавсь на рівні ноги.

Рідний степ — широкий, вільний,

Пишнобарвний і квітчастий —

Раптом став перед очима,

З ним і батенько нещасний!..

Воля, воленька кохана!

Рідні шатра, рідні люди...

Все це разом промайнуло,

Стисло горло, сперло груди.

«Краще б ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж б землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати!» —

Так він скрикнув, і в дорогу

В нічку темну та пригожу

Подались вони обоє,

Обминаючи сторожу.

Байраками та ярами

Неутомно походжали —

В рідний степ, у край веселий

Простували, поспішали.

Україно! Мамо люба!

Чи не те ж з тобою сталось?

Чи синів твоїх багато

На степах твоїх зосталось?

Чи вони ж не відцурались,

Не забули тебе, неньку,

Чи сховали жаль до тебе

І кохання у серденьку?

Марна річ! Були і в тебе

Кобзарі — гудці народні,

Що співали-віщували

Заповіти благородні, —

А проте тієї сили,

Духу, що зрива на ноги,

В нас нема, і манівцями

Ми блукаєм без дороги!..

Де ж того євшану взяти,

Того зілля-привороту,

Що на певний шлях направить,-

Шлях у край свій повороту?!

1 Твар — обличчя.

До речі...

Євшан-зілля — степовий запашний полин. У народі — символ пам'яті про рідну землю. Також цю рослину вважають оберегом від злих сил і всякої нечисті.

1. Ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скаче

А гудець

Б хан

В князь

Г ханський син

2. Прочитайте уривок із поеми.

Зажурився, засмутився...

Вдень не їсть, а серед ночі

Плаче, бідний, та зітхає,

Сну не знають його очі.

У цих рядках ідеться про

А гудця

Б ханського сина

В хана

Г Володимира Мономаха

3. Події в поемі «Євшан-зілля» розвиваються в послідовності

А ханський сину неволі — гудець у Києві — повернення ханського сина на батьківщину — прохання хана до гудця

Б гудець у Києві — ханський син у неволі — повернення ханського сина на батьківщину — прохання хана до гудця

В ханський син у неволі — прохання хана до гудця — гудець у Києві — повернення ханського сина на батьківщину

Г прохання хана до гудця — ханський син у неволі — гудець у Києві — повернення ханського сина на батьківщину

4. Що ви знаєте про княжу добу давньої України? Хто такі половці?

5. Чи добре, на вашу думку, жилося ханському синові в Києві?

6. Як ви вважаєте, чому не розповідь і не пісня гудця, а саме євшан-зілля зворушило ханського сина?

7. Роль якого героя з поеми М. Вороного «Євшан-зілля» ви б зіграли, якби вас запросили знятися в кінофільмі за мотивами цього твору? Поясніть свій вибір.

8. З якою метою М. Вороний використав у поемі давні, малозрозумілі нашим сучасникам слова?

9. Чого навчає нас, українців XXIст., ця поема?

10. Прокоментуйте уривок з кінцівки поеми.

А проте тієї сили,

Духу, що зрива на ноги,

В нас нема, і манівцями

Ми блукаєм без дороги!..

11. Поділивши текст поеми М. Вороного -Євшан-зілля» на частини, доберіть до кожної з них заголовок. Запишіть їх у робочий зошит.

12. Чи можна вважати, що ханський син не вдячний Володимирові Мономаху? Висловіть свою думку під час дискусії в класі.

1. Виписати в робочий зошит слова, які в сучасній мові вже не вживаються. Пояснити їх лексичне значення.

2. Написати невеликий твір (7 с.) на тему «Батьків і батьківщину не вибирають» (за бажанням).

Теорія літератури

Ліричний герой. Ліро-епічний твір. Поема

Твір «Євшан-зілля» — поема, це новий для вас літературний жанр. Що таке поема? Передусім згадаймо, що художні твори належать до одного з трьох літературних родів — лірики, епосу чи драми.

Драматичні твори призначені для постановки на сцені: у них на початку подають дійових осіб, а сюжет складається з діалогів, тож автор наперед розписує слова для кожної дійової особи. Минулого року ви читали драматичний твір Олександра Олеся «Микита Кожум’яка».

Епічними називають прозові твори, за основу яких узято подію. В епічних творах є сюжет, герої, які розкриваються через свої вчинки. Ви вже читали такі епічні твори, як оповідання «Лось» Є. Гуцала, повість «Сіроманець» М. Вінграновського та ін.

У 5 класі ви також ознайомилися з поняттям ліричні твори. До лірики належать віршовані твори, у яких виражаються думки, почуття й переживання людини за певних обставин. Ліричні твори не великі за обсягом. У ліриці не розгортаються події, тобто немає чіткого сюжету, як у драматичних й епічних творах. Ви вже знаєте багато ліричних творів — це вірші Т. Шевченка. П. Тичини. М. Рильського та інших поетів.

А є твори, які поєднують ознаки лірики (віршована форма, почуттєвість, емоційність) й епосу (події, герої, наявність сюжету). Отже, ліро-епічним називають віршований твір, що має сюжет, героїв, у ньому розгортаються події.

Поема — один із жанрів ліро-епосу. Це ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображено значні події та яскраві характери.

Розглянемо жанрові ознаки поеми на прикладі твору «Євшан-зілля». Цей твір написано у віршованій формі, він емоційний, а це ознаки ліричного твору. І половецький хан, і судець, і князь Володимир Мономах — яскраві характери, особливо показовим у цьому плані є гудець-віщун, наділений надзвичайними якостями:

Божий дар ти маєш з неба

Людям долю віщувати,

Словом, піснею своєю

Всіх до себе привертати.

Звичайно ж. розкриття таємниці про своє походження для ханського сина — це значна подія, як і для хана — повернення сина додому. Усе це ознаки епічного твору й поеми як жанру.

Розгляньте таблицю, де подано основні жанри літературних родів. Більшість жанрів вам уже знайома, а про деякі з них ви дізнаєтеся в старших класах.

Оповідача в ліричних і ліро-епічних творах називають ліричним героем. Автор твору й ліричний герой — не одне й те саме, хоча їх часто ототожнюють. Ліричний герой — це ніби друге «Я» автора твору. Найбільше ліричний герой проявляється у вступній і завершальній частинах поеми М. Вороного «Євшан-зілля». Читаючи їх, ми відчуваємо його оцінку подій:

Україно! Мамо люба!

Чи не те ж з тобою сталось?

Чи синів твоїх багато

На степах твоїх зосталось?

У цих рядках ми відчуваємо вболівання ліричного героя за долю своєї батьківщини. Зверніть увагу: у тих місцях поеми, де є репліки героїв, ліричний герой ніби зникає або відступає на задній план.

1. Прочитайте уривок із поеми.

Жив у Києві, в неволі,

Ханський син, малий хлопчина,

Половецького б то хана

Найулюблена дитина.

Ці слова належать

А київському князеві

Б гудцю-віщуну

В ліричному герою

Г половецькому ханові

2. Віршована форма та яскраві події — ознаки твору

А ліричного

Б епічного

В драматичного

Г ліро-епічного

3. Установіть відповідність.

4. Які ви знаєте літературні роди? Назвіть їх ознаки.

5. Що таке поема? Розкажіть про її ознаки на прикладі твору М. Вороного «Євшан-зілля».

6. Кого називають ліричним гepoєм?

7. Чи можна сказати, що ліричний герой і поет — це та сама людина?

8. Яка відмінність між ліричним і ліро-епічним творами?

9. Що легше переказати — ліричний вірш чи поему? Чому ви так уважаєте?

10. Знайдіть у поемі «Євшан-зілля» слова, що не належать ліричному герою, прочитайте їх.

11. Згадайте, що таке рима. Перепишіть у робочий зошит останню строфу поеми М. Вороного «Євшан-зілля» й підкресліть у ній рими.

12. Проведіть дослідження пісні Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій», на основі якого зробіть висновок, що це не ліро-епічний, а ліричний твір.

1. Підготуватися до виразного читання уривка з поеми М. Вороного «Євшан-зілля» (сцена розмови гудця з ханським сином).

2. Знайти інформацію в мережі Інтернет про те, що в перекладі з грецької означає лірика й поема (за бажанням).