Всі публікації щодо:
Гуцало Євген

Українська література 5 клас - Авраменко О. М. - Грамота 2013 рік

ЗІРКА - ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) - РІДНА УКРАЇНА СВІТ ПРИРОДИ

ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

Євген Пилипович Гуцало народився в селі Старому Животові на Вінниччині в учительській сім’ї: батько викладав українську мову й літературу, мама — хімію і біологію. Ось звідки в Євгена така любов і до мови, і до природи. Коли хлопчику було чотири роки, почалася війна, яка не могла не позначитися в майбутньому на творчості письменника.

Талант до слова в Євгена проявився рано. Якось треба було написати твір на вільну тему, і він залюбки це зробив. Проте коли тато прочитав його роботу, то присоромив сина перед усім класом, запитавши: «Звідки списав?»

Перші вірші й оповідання почав писати ще в школі, багато з них надсилав у різні журнали й газети, проте завжди приходила негативна відповідь. Хлопець не опускав рук, твердо вирішивши стати журналістом. Поїхав вступати до Київського університету, усі іспити склав на п’ятірки (тоді була п’ятибальна система оцінювання), а останній — на чотири. Цього виявилося замало, адже на одне місце тоді претендувало аж п’ятнадцять чоловік! Гуцало все одно не здавався — і через рік став студентом Ніжинського педінституту. Юнак далі писав, надсилав свої вірші вже знаним тоді поетам П. Тичині й М. Рильському, але ніякої відповіді не отримав... І все одно впертість, наполегливість і велике бажання перемогли — Євген Гуцало став відомим письменником, з-під пера якого вийшло понад сто книжок.

Друзі митця жартома розповідали, що коли Є. Гуцало ішов ранковими вулицями Києва, то в цей момент пташки переставали співати й сідали йому на плече — ось як природа відчувала справжнього майстра. Любов до всього живого — тема багатьох творів письменника.

ЗІРКА

Із коромислом по воду

аж до моря зірка ходить.

Коли зірка йде по воду —

весело сміється,

коли зірка йде з водою —

срібло з відер ллється.

Срібна зірка йде з водою,

срібні в зірки руки,

ллється чисте срібло

з відер на ліси та луки.

Ллється чисте срібло

з відер на маки й калину,

на заквітчану у місяць

срібну Україну.