Всі публікації щодо:
Фольклор

Українська література 5 клас - Авраменко О. М. - Грамота 2013 рік

Прислів’я та приказки - З НАРОДНОЇ МУДРОСТІ - СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ

Народ скаже, як зав’яже, — саме так характеризують приказки й прислів’я через їхню точність і дотепність. Достатньо вжити приказку (кілька слів) — і зміст її якнайтонше (а іноді з гумором) передасть основну думку, оцінку подіям чи вчинкам людей. Щоб переконатися в цьому, порівняйте два тексти.

— Галю, яка в тебе сусідка?

— Узагалі-то, вона непогана людина, але я стала помічати, що вона не дуже щедра. Я їй і пироги, коли дітям спечу, і яблук (цього року стільки вродило!).

А як я колись попросила в неї солі, то сказала, що в самої мало.

— Галю, яка в тебе сусідка?

— Не питай: як «на», то чує, а як «дай», то глуха!

Приказки й прислів’я, як і загадки, належать до найменших жанрів усної народної творчості. Це стійкі фрази, що в стислій і точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки. Як же розрізнити, де прислів’я, а де приказка? Іноді це важко зробити, проте здебільшого вони мають свої відмінні ознаки. Які ж? Прислів’я — довершений за змістом вислів про риси та вчинки людей з повчальним характером. Приказка — це образний вислів, що влучно характеризує людину, але на відміну від прислів’я висловлює думку неповно. Прислів’я здебільшого мають дві граматичні основи, тобто вони є складним, інтонаційно завершеним реченням. А приказки коротші, вони переважно бувають частиною речення.

Щоб краще збагнути відмінність між приказками й прислів’ями, порівняймо їх.

Приказка

Прислів’я

Береженого Бог береже.

Баба з воза.

Кров людська не водиця.

Старість не радість. Бачили очі, що вибирали.

Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.

Баба з воза — кобилі легше.

Кров людська не водиця — проливати не годиться.

Старість не радість, похорон не весілля.

Бачили очі, що вибирали, — їжте, хоч повилазьте.

Не всі приказки є частиною прислів’їв, як у наведених вище прикладах. У прислів’ях є висновок з першої частини, а в приказках є лише натяк на нього, його треба додумати. Порівняйте: «Які батьки, така й дитина» (прислів’я) і «Як собаці п’ята нога» (приказка). У першій фразі є висновок, а в другій треба його додумати: раз собаці достатньо чотирьох лап, то навіщо їй п’ята, тобто вона зайва.

Приказки й прислів’я не вживаються в прямому значенні, їх не треба сприймати буквально, бо їх справжній зміст прихований.

Прислів’я й приказки відображають мудрість попередніх поколінь нашого народу, його погляди на світ, людину, її характер і поведінку. Як і загадки, вони поділяються на групи за змістом: дружба, сусідство, дозвілля, згода й сварки, майнові й грошові відносини, біда, правда й неправда, бідні й багаті, рідний край, вірування, природа, господарська діяльність людини.

Люди, які знають багато приказок і прислів’їв і вживають їх у своєму мовленні, — надзвичайно цікаві співрозмовники, тож, почувши дотепний вислів, намагайтеся запам’ятати його.

До речі...

Найбільшу тематичну групу становлять приказки та прислів’я про господарську діяльність людини, їх майже сім тисяч. До них належать прислів’я та приказки про працю в полі й саду, речі побуту, про тварин, птахів і звірів, транспорт, ремесла і професії, про їжу і народні прикмети.

1

Чужі гроші не гріють.

Грошей багато, а щастя мало.

Останню сорочку зніме та оддасть.

Ліпше людям давати, ніж самому просити.

Пусто в голові той має, хто гроші на дармо пускає.

2

Чим більше насолити сусідові, як не язиком?

Не заглядай до сусіда, може, з того бути біда.

Добре, як сусід близький і перелаз низький.

Близький сусід кращий від далекого брата.

Нема більшої біди, над лихі сусіди.

3

Хто під зиму зорав, той на весну золото буде мати.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Як жнуть укупі, то не болить у пупі.

Посій у погоду — більше приплоду.

Яка пшениця, така й паляниця.

4

У хорошій компанії розуму наберешся, у поганій і свій загубиш.

Скажи мені, хто твій друг, то я скажу, хто ти такий.

Дружба міцніша від кам’яних стін.

Друзі пізнаються в біді.

6

Де стопа орди перейшла, там вже трава не росла.

Рідна земля — мати, а чужа — мачуха.

Життя собаче, зате слава козача.

З рідної сторони і ворона мила.

Козак з бідою, як риба з водою.

5

Голодному їжа, холодному тепло, а ситому музика.

Дотанцювалися, що без хліба осталися.

Він усе під чужу дудку танцює.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

6

Щодень Бога хвалить і щодень людей дурить.

Гріх не сховаєш у міх, не затопчеш в болото.

Бог тобі поможе, як будеш робити, небоже.

Святий та божий, на чорта похожий.

Береженого Бог береже.

7

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Люди дякують дощеві, а подорожній лає.

З неба зорі хвата, а під носом не бачить.

Хто землі дає, тому земля утроє віддає.

Тиха вода береги рве.

9

З добрими людьми завжди згоди можна дійти.

Ліпше переконувати словами, як кулаками.

Де два б’ються, третій не мішайся.

Він тебе каменем, ти його хлібом.

Після бійки кулаками не махають.

Дружні сороки орла заклюють.

10

Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є.

Багатому дурню і багатство не в поміч.

Багач шукає апетиту, а бідний — хліба.

Кожні ворота для бідного заперті.

Не тішся людською бідою, бо твоя тебе не мине.

Плачем горя не зміниш і в сльозах не втопиш.

Зійшлися сім бід на один обід.

Біда мучить, біда й научить.

У біді пізнавай приятеля.

12

Не всю правду треба людям знать, треба щось і собі сховать.

Кажи завжди правду, то не будеш нічого придумувати.

Кожний правду знає, та не однаково її розуміє.

Правда і в огні не горить, і у воді не тоне.

Мала правда велику брехню переможе.

До речі...

Серед прислів’їв про господарську діяльність людини особливо цінними є ті, у яких ідеться про народні прикмети. Вони здавна були життєвим орієнтиром для мудрих людей. Людина прокидалася, дивилася на небо, дерева, на воду в річці — і робила висновок, яким буде день, за яку роботу краще братися. Пізній вечір і ніч теж сповіщали людині багато важливої інформації. Ось кілька таких перлів. Багато зірок — на погоду, нема зірок — буде дощ.

Ластівки літають низько — буде дощ.

Сніжна зима — багатий рік.

Багряні зорі — на вітер.

1. Приказкою є вислів

А Подув гарячий вітер — чекайте дощу.

Б Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

В Моя хата скраю — я нічого не знаю.

Г Від вересня вогонь і в полі, і в хаті.

2. Прислів’ям є вислів

А Гнатися за двома зайцями.

Б Риба не плине проти бистрої води.

В На кожну гадюку держи кріпко руку.

Г Уранці чути грім — увечері буде дощ.

3. Установіть відповідність.

Приказка

Синонім

1 Вилами по воді писано.

2 Сидить, як засватаний.

3 У чорта на куличках.

4 Коса найшла на камінь.

А несмілий

Б щасливий

В невідомо

Г посваритися

Д далеко

4. Які спільні і які відмінні ознаки мають приказки та прислів’я?

5. На які тематичні групи поділяються приказки та прислів’я?

6. Доведіть, що вислів Поженешся за двома зайцями — жодного не здоженеш не приказка, а прислів’я.

7. Поміркуйте, чому серед висловів про народні прикмети переважають саме прислів’я, а не приказки.

8. Чому, на вашу думку, найбільше приказок і прислів’їв саме про господарську діяльність людини? Висловіть свої міркування.

9. Чому прислів’я та приказки називають «золотими зернами народної мудрості»?

10. Що дає людині знання приказок і прислів’їв? Чи втратили вони значення в наші дні?

11. Доберіть кожній групі прислів’їв і приказок назву й запишіть ці назви в робочий зошит разом із номером групи.

12. З якими з наведених вище приказок чи прислів’їв ви можете погодитися, а з якими — ні? Чому?

1. Випишіть у робочий зошит з казки «Мудра дівчина» прислів’я і приказки, розтлумачте їхнє значення.

2. Вивчіть напам’ять десять приказок і десять прислів’їв.

3. Складіть діалог (8-10 реплік), використавши дотепні приказки і прислів’я. Інсценізуйте його з однокласниками (за бажанням).