загрузка...

10 КЛАС
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС КІНЦЯ XIX — ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ
ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА

Чи може жінка бути незалежною? (За творами О. Кобилянської)

Тема жінки — одна з провідних тем творчості Ольги Кобилянської, вона проходить червоною ниткою крізь усю художню спадщину письменниці. Уперше ця тема могутньо зазвучала в творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Вони писали про тяжку долю жінки-кріпачки, жінки-матері. А Ольга Кобилянська об'єктом свого художнього дослідження обрала жінку-інтелігентку, яка страждала не від давнього «кріпацького» лиха, а від сучасного — соціального і родинно-побутового. її жінки — здебільшого вихідці з незаможних родин, прагнуть вирватися на волю, здобути освіту, незалежність, рівноправність із чоловіками, стати потрібними народові й суспільству.

Олена Ляуфлер, героїня повісті Кобилянської «Людина», прагне рівноправності між чоловіком і жінкою, права для жінок здобувати освіту нарівні з чоловіками, права на працю, права утримувати себе в житті, а не чекати на одруження. Вона намагається зберегти свою людську гідність, віру у високе покликання жінки-людини.

Покохавши Стефана Лієвича з тієї хвилини, коли переконалася, що все, що він говорив, — правда, Олена ладна, розлучаючись із коханим на два роки, заприсягтися йому у своїй вірності, бо вона впевнена: ніякі життєві обставини не зможуть вплинути на неї, бо вона — людина.

Свою героїню письменниця проводить через низку випробувань, показуючи при цьому багатство її душі, чесність, душевну чистоту, вірність своїм почуттям. Вона любила тільки Лієвича і лишилася вірною йому навіть після його смерті.

Довго бореться Олена, довго захищає свою незалежність. Але під вагою суспільних і родинних обставин вона не може до кінця вистояти і в нерівній боротьбі, духовно надломлена, падає, щоб урятувати батьків від повного розорення, а для себе знайти хоч якусь опору в житті. Олена змушена вийти заміж за духовно вбогу і чужу їй людину.

Але дух внутрішньої непокори, незламної впевненості у своїй людській гідності продовжує жити в Олені. Про це свідчать її слова: «Ніяка сила світу не стопче в мені мислячої самостійної людини, а коли б вам те... удалося, тоді успокойтесь...

Тоді... я — не я...»

Олена Ляуфлер змушена була підкоритися обставинам, зазнавши життєвого краху.

Наталка Верковичівна з повісті «Царівна» досягає мети у боротьбі за незалежність, знаходить своє місце в житті. Вона, як і Олена Ляуфлер, зазнала болючих розчарувань, страждала, але не занепала духом, вірила у високе призначення людини. Наталка впевнена, що «не підкладе ніколи голови під колеса буденної потуги, котра своєю милостинею зневажає женщину і понижає».

В образі Наталки Верковичівни Ольга Кобилянська втілює ідеал гордої, непокірної жінки-інтелігентки, яка має відвагу відстоювати свої погляди, стверджувати думку: «Свобідний чоловік з розумом — се мій ідеал».

Дівчина-інтелігентка Ядвіга з оповідання «Доля чи воля» своїм життям прагне довести, що не доля, не фатум керує людиною, а розум, що людина повинна не пасивно коритися несприятливим обставинам, а активно боротися за своє щастя.

Ольга Кобилянська не тільки у своїх творах, а й своїм власним життям доводила й довела, що жінка може бути незалежною, утверджуючи людську гідність, розкриваючи власні духовні сили, досягаючи найвищих вершин.

загрузка...
загрузка...