загрузка...

Шкільний твір

ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Картини природи у вірші Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...»

Я добре пам'ятаю, як вперше почув цей вірш. Мені його читала мама. Я заплющив очі і уявляв усе, що зобразив Т, Шевченко у своїй поезії. Я тоді був зовсім маленький, і мене дуже здивувало, як майстерно може митець зобразити навколишню дійсність... Напевне, з того дня я по-справжньому захопився літературою.
Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива: «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...», «співають ідучи дівчата...» І ми одразу чуємо і гул хрущів, і красиві переливчасті голоси дівчат. Навіть відчуваємо свіжий запах молодих зелененьких вишеньок... Натруджені плугатарі повертаються з поля, втомлені, але спокійні І задумливі, зачаровані красою навколишньої природи. А вдома ждуть їх ласкаві матері, які вже приготували вечерю.
Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався безкраїми полями чи запахом весняного ранкового лісу! Коли я приїжджаю до бабусі в село, я також спостерігаю усе те, що описував поет, і в мене це викликає, можливо, схожі почуття. Але мені найчастіше бракує слів, щоб розповісти хоча б у прозі про свої враження... Але я також стараюся розповідати восени друзям і батькам про свої літні враження.
Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх читають інші, тобі одразу уявляється все, що у них описується. Як на мене, це великий талант письменника — зуміти так передати власні враження, що читач і через багато років бачить те, що побачив ти. Ніби бачить світ очима поета...

загрузка...
загрузка...