Всі публікації щодо:
Вовк Віра

Дівчина з керамікою

Ти біжиш, босоніж, ліжниками

З теплої арніки і не зважаєш

На літову, обтяжену запахом меду, втому.

Біжиш через потік по м’якому піску;

Потік ласкавий, але ти смієшся з нього.

А жовта глина їсть твої стопи,

Але ти пестиш її, як дитину,

Схиляєшся і розчиняєш її, як хліб,

І палиш із неї первинні форми,

Здорові й хороші, як життя.

— Прийшла молодість з зіллям, повним змісту,

Прийшли матері, зав’язали тебе хустиною,

Прийшли та й зажурилися,

Бо ти й не підвела очей,

Ти прибирала уважно барви

Твоїм дзбанам і амфорам.