Всі публікації щодо:
Тичина Павло

Ронделі

І


Іду з роботи я, з завода

маніфестацію стрічать.

В квітках всі улиці кричать:

нехай, нехай живе свобода!


Сміється сонце з небозвода,

кудись хмарки на конях мчать.

Іду з роботи я, з завода

маніфестацію стрічать.


Яка весна! Яка природа!

У серці промені звучать...

— Голоту й землю повінчать!

тоді лиш буде вічна згода.

Іду з роботи я, з завода.


II


Мобілізуються тополі

під хмарним вітром на горі...

Уже давно ми на порі,

давно всіх кличемо: до волі!


До волі: бідні, босі й голі!

не час сидіти у норі!

Мобілізуються тополі

під хмарним вітром на горі...


Гукнем же в світ про наші болі!

Щоб од планети й до зорі —

почули скрізь пролетарі,

за що ми б'ємся тут у полі!

Мобілізуються тополі!

1920


РОНДЕЛІ


І


Іду з роботи я, з завода

маніфестацію стрічать.

В квітках всі улиці кричать:

нехай, нехай живе свобода!


Сміється сонце з небозвода,

кудись хмарки на конях мчать.

Іду з роботи я, з завода

маніфестацію стрічать.


Яка весна! Яка природа!

У серці промені звучать...

— Голоту й землю повінчать!

тоді лиш буде вічна згода.

Іду з роботи я, з завода.


II


Мобілізуються тополі

під хмарним вітром на горі...

Уже давно ми на порі,

давно всіх кличемо: до волі!


До волі: бідні, босі й голі!

не час сидіти у норі!

Мобілізуються тополі

під хмарним вітром на горі...


Гукнем же в світ про наші болі!

Щоб од планети й до зорі —

почули скрізь пролетарі,

за що ми б'ємся тут у полі!

Мобілізуються тополі!

1920