Всі публікації щодо:
Сингаївський Микола

На роду написано

Вже так судилось на віку,

Так, мабуть, зроду повелося:

Ми чашу випили гірку,

Не все омріяне збулося.

У злиднях, наче в реп’яхах,

Жили в надіях та в роботі.

Нам обіцяли світлий шлях,

А ми ж і досі у болоті.

Скорботи й радощі земні –

Усе змогли ми пережити…

Щоб не втопитись у брехні,

Нам треба правду боронити.