Всі публікації щодо:
Плужник Євген

Був це хлопчик лагідний і тихий

Був це хлопчик лагідний і тихий,

Як сосновий у безвітря ліс...

(Для якоїсь радості і втіхи

Кожний з нас у дні прийшов і ріс).

А сімнадцятий минув, зустрінув

Наречену — кулю за Дніпром.

— Обертайся, земле, без упину!

Припасайте, припасайте бром!

Ах, цей хлопчик лагідний і тихий,

Що над степом ранній біль простер!

(Для якої радості і втіхи

Кожний з нас приходить і росте?)