Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

Ніч була ясна, я стежками біг

* * *

Ніч була ясна, я стежками біг.

Стопи опікав кам'яний моріг.

Линула зоря на круті плаї,

Як метелика, я впіймав її .

Під вікном твоїм я відкрив кулак,

Показав зорю, мов червоний мак.

Та не вийшла ти, тільки у вікні

Стала й знак дала — геть іти мені.

Я назад помчав темним путівцем,

Біжучи крізь ніч, плакав я тихцем.

Я в руці стислав, наче бите скло,

Мертвої зорі неживе крило

Ніч була ясна, я відкрив кулак,

Ах, моя рука — мов червоний мак.