Всі публікації щодо:
Драч Іван

Манайлова виставка

Варіація на тему

„Скорбота“ (1940)

Був собі тато, була собі мама,

було собі я.

Тато сиділи собі на ослоні.

Тато робили мені вітряка,

А мама кашу мені варила,

А киця Мурка гралась собі з хвостом.

А прийшли дядьки, кричали на тата,

І мама мене зачинила у хаті,

І киця кричала на мене без мами.

Кричала киця на мене,

Кричала мама надворі,

І я кричало, бо всі кричали,

І з печі так пахла гречана каша.

Захотілося татові спати,

Склали руки йому на грудях

І поклали тата на лаві.

А я собі кричало: „Дайте каші!

Ну, мамцю, дайте каші, мила мамцю!“

Мама плаче коло печі,

а я плачу коло мами.

Отож піду до тата,

нажалуюсь на маму:

Я хочу собі каші, а мама не дає.

Свічка на столі. Руки на грудях.

Був собі тато. Тепер тільки мама та я.