Розробки уроків - Українська література 7 клас І семестр - 2012 рік

АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ. КОРОТКО ПРО МИТЦЯ. «ЗА СЕСТРОЮ». ВІДТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ З ПОЗИЦІЙ ГУМАНІЗМУ

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом А. Чайковського, розпочати роботу над ідейним змістом твору «За сестрою» (І, ІІ част.), з’ясувати історію написання повісті; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки, робити ґрунтовні висновки; активізувати словник учнів; формувати кругозір, світогляд; виховувати пізнавальний інтерес до творчості А. Чайковського, почуття любові до рідного краю, народу, гордості за свою Батьківщину.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет А. Чайковського, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Опрацювання матеріалу теми уроку

1. Життєвий і творчий шлях А. Чайковського

АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ

(1857-1935)

Народився в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишився сиротою, виховувався в родичів. Значну роль у його дитинстві відіграла бабуся. Від неї наслухався казок, легенд, переказів про минуле свого краю, навчився читати. У гімназії зацікавився історією та культурою України, очолив таємний молодіжний гурток. Тоді ж і спробував писати художні твори. Після закінчення Львівського університету працював адвокатом, займався просвітницькою діяльністю. У роки національно-визвольних змагань був на боці Центральної Ради, входив до уряду Західноукраїнської Народної Республіки. З 1919 р. жив у м. Коломиї, де й помер від важкої хвороби.

Його перші книжки оповідань, повістей, гуморесок були позитивно оцінені І. Франком, М. Коцюбинським. А такі твори, як «Олешка», «В чужім гнізді», «За сестрою», «Козацька помста», «Сонце заходить», «Богданко», «Сагайдачний», мали широкий читацький резонанс не лише в Україні — виходили друком у Відні, Празі, Кракові, у США та Канаді.

2. Теорія літератури

2.1. Героїко-романтична повість.

✵ Повість — прозовий жанр описово-оповідного типу, у якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя. За обсягом повість більша, ніж оповідання, і ширше зображує людське життя, охоплюючи низку його епізодів, які складають період життя головного персонажа. У ній більше подій і дійових осіб; почасти вирізняється хронологічний розвиток сюжету та відповідна побудова композиції. Частіше за все це історія життя людини, розказана або від особи автора, або від особи самого героя. Значення терміна протягом кількох століть змінювалося.

✵ Романтичний (твір) — виявляється у показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає у боротьбу.

✵ Героїчний (твір) — прагнення показати велич людини (героя), яка здійснює подвиг, щось неможливе, ризикуючи; утвердження величі подвигу.

✵ Героїко-романтична повість — епічний твір середнього розміру, в якому діє герой (чи кілька героїв) ідеальний, духовно багатий, він намагається вступити у боротьбу за справедливість, правду і прагне це довести на прикладі конкретних вчинків, справ.

2.2. Романтичний герой — людина, яка є частиною всеосяжної природи, вона індивідуально-самоцінна, неповторна: паралельне зображення природи й людини. Ідеал суспільно активної, діяльної людини; риси позитивного героя — відданість інтересам України, хоробрість, здатність до самопожертви, патріотизм.

2.3. Композиція (від лат. mpositiv — укладання, поєднання) — співвідношення частин твору, яке відбиває складність зображуваних у ньому явищ життя; послідовна вибудова, розміщення та взаємозв’язок частин, образів, епізодів художнього твору; побудова твору, обумовлена його змістом іжанровою формою. Притаманна будь-якому творові.

Складовою частиною композиції є сюжет.

Він складається з таких елементів: експозиції, зав’язки, розвитку дії, кульмінації, розв’язки.

✵ Експозиція — частина твору, в якій повідомляється про час і місце подій, про обставини, які стали причиною конфлікту (початкова ситуація). Експозиційні відомості можуть викладатися на початку твору, даватися після зав’язки, бути відсуненими в глиб твору.

✵ Якщо експозиція дається на початку твору, вода буде прямою, після зав’язки — затриманою, на кінці твору — зворотною.

✵ Зав’язка дії — подія, з якої починається дія і завдяки якій виникають наступні події. Зав’язка підводить читача до розуміння проблеми, поставленої у творі.

✵ Розвиток дії (перипетії) — частина твору між зав’язкою і кульмінацією, де письменник показує шлях розв’язання конфлікту. Це найбільша частина твору, в якій відображається хід подій.

✵ Кульмінація (від лат. culmen — вершина) — момент найвищого напруження дії, вершина дії, вершина конфлікту; кульмінація виявляє основну проблему твору та характери героїв гранично ясно; після неї дія послаблюється.

✵ Розв’язка — те місце у творі, де показано результати кульмінаційного зіткнення між персонажами, розвиток дії завершується.

У літературному творі також є і позасюжетні елементи:

✵ різноманітні описи (портрети, пейзажі, інтер’єр);

✵ висловлювання дійових осіб (діалоги, монологи);

✵ ліричні відступи.

3. Андрій Чайковський «За сестрою»

3.1. Історія написання твору.

Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. У центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.

3.2. Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону.

3.3. Ідея: уславлення козаків — оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудженнятатар та українців-зрадників.

3.4. Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість, дружня завзятість допоможе подолати будь- якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі.

3.5. Жанр: героїко-романтична повість.

3.6. Проблематика повісті:

✵ батьки і діти;

✵ життя і смерть;

✵ радість і трагедія;

✵ відповідальність і безпечність;

✵ вірність і зрада;

✵ добро і зло;

✵ щирість і хитрість, улесливість, підступність.

3.7. Робота над І розділом твору.

3.7.1. Виразне читання або переказування окремих цікавих епізодів з розділу.

3.7.2. Тема: зображення життя мешканців села Спасівка до нападу татар та знищення спасівчан загарбниками.

3.7.3. Ідея: засудження жорстокості, жаги до збагачення, насильства (татарва).

3.7.4. Основна думка: неуважність одного загубила життя багатьом.

3.7.5. Композиція:

Експозиція: знайомство з мешканцями села Спасівка, умовами їх життя.

Зав’язка: розповіді діда Андрія про татарву, лихо, яке вони чинять.

Кульмінація: татари спалили Спасівку, а мешканців — повбивали, решту — забрали у полон.

Розв’язка: Павлусеві єдиному із спасівчан вдалось втекти від загарбників.

3.7.6. Сюжет.

Розповідь про мешканців села Спасівка: звичаї, обряди, особливості поселення, взаємостосунки, діяльність.

Серед спасівчан — родина Судаків (дід Андрій, його син Степан з жінкою Палажкою, два сини — Петро і Павло, дочка Ганна).

Павло — розбишака, завжди захищав сестру Ганну. Під час нападу татарви село Спасівка згоріло, його мешканців або вбито, або забрано в полон. Павлусеві вдалося втекти від загарбників, він вирішує розшукати сестру і визволити її з полону.

3.7.7. Обговорення змісту І розділу за питаннями.

✵ Що вам відомо про татар з твору І. Франка «Захар Беркут» ?

✵ Яким ви уявляєте село Спасівку? Як про це зазначено у творі?

✵ Що мав на увазі А. Чайковський зазначаючи, що… то були страшні часи татарських набігів на Україну?

✵ Як люди ставилися до спорудження своїх хат? Чому?

✵ Де саме споруджували люди хати? З чим це було пов’язано?

✵ Чому село було названо Спасівкою?

✵ Через що, на ваш погляд, А. Чаковський називає свій твір оповіданням, хоча за жанровою спрямованістю цей твір повістю?

✵ Яким чином мешканці одного села інформували людей інших місцевостей про набіги татар?

✵ Чим славився рід Судаків?

✵ Які стосунки були між Павлусем і Ганною?

✵ Як селяни ставилися до проведення свят? Про що це свідчить?

✵ Через що Павлусь боровся зі старшим за себе хлопцем?

✵ Про що відбулася розмова між дідом Андрієм і вартовим Филимоном?

✵ Як мешканці села сприйняли церковний дзвін на тривогу? Прочитайте про це.

✵ Чому крик «Аллах! Аллах!» розгублені від пожежі спасівчани сприйняли по-особливому?

✵ Як родина Судаків боронилася від татар?

✵ Через що татари намагалися не вбивати жінок?

✵ В чому виявилась мужність Палажки, захищаючи дітей від поневолювачів?

✵ Опишіть, як «панували» татари у беззахисному селі?

✵ В якому стані перебував Павлусь від побаченого ним, що робили татари?

✵ Яким чином Павлусь переховувався від татар?

✵ Що відчував Павлусь під час власної небезпеки? Як би ви повели себе на місці хлопця?

✵ Яка небезпека очікувала хлопця, коли той тікав від татар?

✵ Що було характерним для татарського коня?

✵ Якими тепер уявляв хлопець татар всупереч розповідям діда?

3.8. Робота над ІІ розділом повісті.

3.8.1. Виразне читання окремих цікавих епізодів розділу.

3.8.2. Тема: знайомство Павлуся з козаком Непорадним, зустріч хлопця зі своїм братом Петром.

3.8.3. Ідея: уславлення козацької доброти, чуйності, благородства; поважного ставлення одне до одного.

3.8.4. Основна думка:

1) Свиридова могила — місце, що єднає минувшину і час, який відбувається у творі.

2) Сила і мужність козаків у їх згуртованості, підтримці одне одного, взаєморозумінні.

3.8.5. Композиція.

Експозиція: опис українського степу, розповідь про роль Свиридової могили для козаків, знайомство з козаком Семеном Непорадним.

Зав’язка: незвичайна зустріч Непорадного з Павлусем.

Розвиток подій: опис побуту і дозвілля козаків.

Кульмінація: зустріч Павлуся з братом Петром.

Розв’язка: після перепочину козаки вирішують здійснити наступ на татар.

3.8.6. Сюжет.

Опис українського степу. Розповідь про роль Свиридової могили для козаків. Семен Непорадний знімає з коня пораненого Павлуся, надає йому притулок.

Приїзд козацького загону, в якому служив Петро, брат Павлуся. Зустріч братів. З розповіді Павлуся Петро дізнається про пожежу в Спасівці та трагічну долю своїх рідних. Дід Панас лікує Павлуся. Козаки вирішують вранці наздогнати татарське військо і здійснити напад на нього.

3.8.7. Обговорення змісту ІІ розділу повісті за питаннями:

✵ Яким уявлявся степ Павлусю? Для чого, на ваш погляд, А. Чайковський так докладно описує красу степу?

✵ Яке значення мала Свиридова могила для козаків?

✵ Що означала заграва, яку побачив козак на заході вранці? Як він зреагував на неї?

✵ Знайдіть у творі опис зовнішності козака Семена Непорадного. Про що він свідчить?

✵ Які імена отримували козаки на Січі?

✵ Через що Непорадний не розводив увечері вогню?

✵ Як Павлусь зустрівся з Непорадним? Про що хлопець розповів козакові?

✵ Для чого, на вашу думку, татари, коли захопили село Спасівку, запалили його з чотирьох боків?

✵ Яку допомогу надав козак Непорадний Павлусю?

✵ На підставі чого Непорадний вирішив, що для татарина основною цінністю був не втікаючий Павлусь, а кінське сідло?

✵ Як відбулася зустріч Непорадного з півсотнею козаків?

✵ Чим був корисний дід Панас у козацькому гурті?

✵ За яких обставин Павлусь зустрівся зі своїм братом Петром? Про що між ними відбулася розмова?

✵ Чому дід Панас застеріг козаків від необдуманого нападу на татар?

V. Підсумок уроку

Застосовуючи власні знання про козаків, відтворіть їх асоціативний портрет.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VII. Домашнє завдання

Опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ, ІV розділів повісті, підготувати (за бажанням) малюнки на одну з тем:

✵ «Краса українського степу»;

✵ «Щасливе життя мешканців села Спасівка»;

✵ «Мій улюблений герой повісті».