Всі публікації щодо:
Калинець Ігор

Українська література 6 клас - Розробки уроків - Р. Орищин - 2017 рік

Ігор Калинець. Дивосвіт (Стежечка, Блискавка, Веселка, Криничка, Дим). Своєрідність форми його поезій

Мета: навчити виразно і вдумливо читати вірші з циклу «Дивосвіт». коментувати образне бачення світу, явища природи в них, пояснювати поєднання у творі уявного, фантастичного і реального; формувати естетичне сприйняття світу природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, виставка книг І. Калинця, ілюстрації до його творів, фотографії із життя поета, мультимедійні засоби.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація і корекція опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання учнями поезії І. Калинця «Писанки». напам’ять.

Бесіда за питаннями.

— Які думки та відчуття навіяла вам поезія «Писанки».

— Який епізод із життя її автора вам запам’ятався і чому?

III. Повідомлення теми, очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя.

Коли Ігор Калинець 1973 року опинився у таборі на Північному Уралі, він і в таких важких умовах продовжував писати вірші. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей.

«Моя дочка, — як розповідав згодом письменник, — закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків».

Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Так з’явився поетичний цикл «Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки». Сьогодні ми ознайомимося з фрагментами цього циклу.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.

Виразне читання поезії «Стежечка».

Бесіда за питаннями.

— До кого звертається автор у вірші? Чому?

— Про що він розмовляє зі стежечкою?

— Кого вона вам нагадує?

— Чи може людина спілкуватися з неживими предметами? Як називаємо художній прийом, коли неживі предмети набувають ознак і властивостей людини?

Виразне читання поезії «Блискавка».

Бесіда за питаннями.

— Кого нагадує блискавка?

— Чи справді вона така гарна, як про це каже дзеркало?

— Чому зазвичай блискавка викликає в людей страх? Яких прикрощів вона може завдати?

— Як ви вважаєте, чому у вірші І. Калинця, як часом і в казках, щоб переконатися у власній красі, звертаються саме до дзеркала?

Виразне читання поезії «Веселка».

Бесіда за питаннями.

— Фрагмент якої казки вам нагадали події, описані у вірші?

— Чи вдало, на вашу думку, автор використав для зображення парубка і дівчини образи Соняшника і Веселки?

— Назвіть художні засоби, які вжив поет у творі. Поясніть їхні особливості. (Наприклад, веселкові смуги і дівочі стрічки подібні за кольорами та формою — дуга-коромисло).

Виразне читання поезії «Криничка».

Бесіда за питаннями.

— Від чийого імені ведеться розповідь у творі?

— Як ви уявляєте підземну матір кринички?

— Про що розмовляють криничка з матір’ю? Чому теми їхніх розмов такі різні?

— А про що ви розмовляєте зі своїми мамами?

— Як ви розумієте рядки: «Весняна калина не хоче забрати з мене свою подобу». Чому автор називає воду калиновою?

Виразне читання поезії «Дим».

Бесіда за питаннями.

— Кого вам нагадує дим?

— Куди він утік від вогнища? Яким транспортом скористався?

— Чому дим вважає, що сів не в той трамвай? А ви як вважаєте?

— Знайдіть у творі приклади фантастичного і реального. Поясніть це поєднання.

Гра «Відгадай загадку».

Учням пропонується відгадати загадки і пояснити, на чому ґрунтується їх образність.

✵ Від хати до хати йде, а в дім не заходить. (Стежка)

✵ Лежить Гася, простяглася, як устане — до неба дістане. (Дорога)

✵ Ой полем, за горами золота нагайка в’ється. (Блискавка)

✵ Розфарбоване коромисло через річку повисло. (Веселка)

✵ Дзюркочу серед лісу я, холодне, гомінке, ще здалеку по пісеньці впізнаєте мене. (Джерело)

✵ Серед села стоїть бочка: хто хоче, той нап’ється. (Криниця)

✵ В небі я труджуся — знає мене кожний, я на всіх дивлюся — на мене ж не можна. (Сонце)

✵ Без крил, без ніг, без рук, а в гору піднімається. (Дим)

Пошукове завдання.

— Чому, на вашу думку, в поезіях циклу «Дивосвіт». немає розділових знаків? Що ще незвичного ви помітили у віршах?

Пояснення вчителя.

Поезії циклу «Дивосвіт». (а цикл — це кілька поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою, настроєм та емоціями) не мають рим, не поділяються на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів. Такі вірші називають верлібром (із французької — вільний вірш) Цей жанр з’явився у світовій поезії з кінця XIX ст. Популярний він і в українській літературі.

Можна прочитати учням верлібри, написані українськими поетами, що жили в різний час.

✵ Зимовий вечір,

Закуривши люльку,

Розсипав зорі,

Неначе іскри,

Пустив хмарки,

Мов кільця диму,

І, проскрипівши чобітьми,

Шепнув морозам,

Щоб готували вікна,

Ліси вбирали

У білий іній

Та готували

Йому постіль. (Василь Симоненко)

✵ Десь дощ іде —

Не мовкнуть голоси зозуль.

Чи хлопчик я?

Так хочу дохопитися рукою до гнізда,

Де блискавка лежить,

Як вовною обтулена змія.

Десь дощ іде. (Володимир Свідзінський)

V. Узагальнення і систематизація знань.

Виконання тестових завдань за вивченими поезіями.

1. Стежечка виросла

А за горою

Б за лісом

В за городом

2. Автор поезії застерігає стежечку, щоб вона не зачепилася за

А камінець

Б соломку

В грудку землі

3. Стежечка намагалася сховатися під

А споришем

Б кущем калини

В гіллям шипшини

4. У вірші «Стежечка». згадується ягода

А малина

Б суниця

В вишня

5. При дорозі стежечка топче

А запашні квіти

Б комах

В горох

6. Через те, що стежка рухлива, швидка, вона порівнюється

А з вітром

Б дзиґою

В блискавкою

7. У творі «Блискавка». розповідається про королеву

А чарівного сяйва

Б темряви

В усього живого

8. Королева повсякчас дивилася у дзеркало, щоб

А дізнатися про своє майбутнє

Б заподіяти чаклунство

В помилуватися зовнішньою красою

9. І. Калинець називає королеву

А писаною красунею

Б злою чародійкою

В мудрою людиною

10. Королева зверталася до дзеркала із запитанням

А «Чи сильніша я за всі сили природи?».

Б «Хто на світі найгарніший?».

В «Чи може хто зі мною позмагатися?».

11. Веселка наділа

А різнокольорову хустинку

Б стрічки

В віночок

12. Веселка пішла

А до річки

Б на ярмарок

В до лісу

13. Соняшник перестрів веселку

А біля її будинку

Б біля узбережжя річки

В дорогою

14. Зустрівши веселку, князенко Соняшник у руці тримав

А золотий черевичок

Б жмуток лісових квітів

В чарівне дзеркальце

15. Мати криниченьки перебуває

А під землею

Б у ставку

В у дощових хмарах

16. Криничка розповідала мамі про

А коріння дуба

Б зорі

В красу весняної природи

17. Розповідаючи про хмаринку, криничка п’є

А дощові краплі

Б росу

В студене молоко

18. З водного царства мати криниченьки приводить

А водяника

Б русалку

В потерчат

19. Не хоче забрати з кринички «свою подобу».

А могутній дуб

Б старезний явір

В весняна калина

20. Тікаючи від вогнища, дим був одягнений

А у теплий кожух

Б сині джинси

В білу сорочку

21. Дим «подався у мандри». і взяв із собою тільки

А парасольку

Б спечену картоплину

В пляшку води

22. Сівши у трамвай, дим почав

А принюхуватися

Б кружляти по салону

В чхати

23. Зітхнувши та відчувши запах диму, кондуктор мовила

А «Як смачно пахне картоплею!».

Б «Осінь мені запахла».

В «Ці пахощі нагадують мені власне дитинство».

24. Водій повернув трамвай

А до їдальні

Б до гаю

В додому

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Що вам сьогодні на уроці сподобалося і найбільше запам’яталося?

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

— Підготуватися до виразного читання поезій циклу «Дивосвіт».

— Намалювати ілюстрацію до найпоетичнішого, на вашу думку, вірша.