Всі публікації щодо:
Вінграновський Микола

Розробки уроків - ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 3 клас II семестр - (за підручником В. О. Науменко) - 2014 рік

КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ ГРІМ

Мета: поглиблювати знання учнів про творчість поета Миколи Вінграновського, вчити розмірковувати над текстом, емоційно реагувати на художнє слово; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття, інтуїцію; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Фонетична зарядка

— Як крапає дощ? (Кап-кап-кап)

— Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр)

— Як гуде машина? (Гу-у-у)

— Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)

— Дмухніть на кульбабу.

2. Робота над скоромовкою

— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділяючи голосом дієслова.

Хом’ячок наш захворів —

Хтось холодним напоїв.

Хом’ячкові нудно в ліжку,

Ходить в гості сіра мишка.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Хто краще?».

Конкурс на краще виразне читання вірша М. Вінграновського «Приспало просо просеня…». (с. 126).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Відгадайте загадку.

✵ Ось по небу кінь біжить,

З-під копит вогонь летить,

А під ним земля дрижить. (Грім)

— Творчість якого письменника ми вивчаємо?

— Чим особливі його вірші?

Микола Вінграновський оспівує свій рідний край, виражає свою любов до нього, захоплюється його красою. Сьогодні ми ознайомимося з поезією «Грім». у якій яскраво відтворена картиналітньої грози.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського «Грім». (с. 127-128)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Назвіть персонажів вірша.

— Хто його головний герой?

2) Словникова робота.

Мушу

умив

трусніть

навздогін

голубі

тремтів

щасливий

заговорила

— Прочитайте дієслова, потім — прикметники.

— В якому слові звуків більше, ніж букв? (Щасливий)

— В якому слові букв більше, ніж звуків? (Трусніть)

Фізкультхвилинка

3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.

— Який основний тон виберете для читання?

— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі. (Під час розвитку думки голос підвищується, наприкінці — знижується. Крапка вказує на завершення думки, вимагає зниження голосу.)

4) Читання учнями вірша в парі одне одному.

5) Виразне читання вірша учнями вголос.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Які дії, властиві живим істотам, виконують персонажі вірша?

— Як називається цей художній засіб? Якими звуками сповнений вірш?

— Прочитайте слова: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, трусніть. Які звуки в них найчастіше повторюються?

— Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?

— Як називається такий художній засіб?

— Знайдіть у вірші інші слова, які допомагають «почути». грім. Яким у вірші показано грім?

— Зазвичай грім лякає людей, але у цьому вірші грім показаний добрим дядьком, що допомагає дітям зібрати врожай, обтрусити гілки слив, груш:

I натрусив зі сливи слив,

Щоб легше було сливі.

— Навіть буркотіння грому, яке поет передає словами зі звуком «р». с буркотінням дядька, що хоче здаватися суворим, але насправді добрий.

7) Гра «Добери риму».

Гримів — … (горів);    

щасливий — … (сливі);

гриміти — … (на квіти);    

навздогін — … (грім);

згори — … (яри);    

груша — … (дуже);

хоче — … (очі);    

собі — … (голубі);

опустив — … (слив);    

грушу — … (мушу).

8) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».

2. Опрацювання рядків із твору Г. Квітки-Основ'яненка «Грім гуде…». (с. 128)

— Доведіть, що у вірші «Грім». і в рядках із твору Г. Квітки-Основ’яненка «вчувається». гуркіт грому.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Закінчи речення».

✵ Сьогодні на уроці я вчився…

✵ Мені сподобалося…

✵ Урок завершую… настроєм.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш (с. 127).