Всі публікації щодо:
Теорія літератури - Олександр Галич - 2001
Градація - Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) - Художньо-мовленнєва організація літературного твору - ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ - ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ
Градація (лат. qradatio — поступове підсилення) — це стилістична фігура, утворена зіставленням певних мовних одиниць у послідовності поступового наростання чи спадання їхнього смислового або емоційного значення. Градація, в якій суміжне розташування мовних одиниць веде до наростання виявленої смислової ознаки, називається висхідною. Наприклад: „Цвіти над нами веселково // Як мир, як щастя, як любов”; „Дай, серце, волю нетерплячим крилам, // Затріпочи, розвійся і полинь!” (М. Рильський). Градація, в якій послідовність суміжно розташованих мовних одиниць веде до спадання виявленої смислової ознаки, називається спадною. Наприклад: „На майдані пил спадає, // Замовкає річ... Вечір. Ніч” (П. Тичина); „І лиш попереду червоний вогник, // Мов поклик, блимав, танув і мовчав...” (С. Тельнюк).