Словник літературознавчих термінів
Апогей
Апогей (грецьк. apogeios — віддалені від Землі) — найвищий ступінь розвитку, піднесення духу, слави тощо. В художній літературі — найгостріший момент розв’язання драматичного конфлікту, сюжетної дії. Так, у повісті У.Самчука “Марія“ розвиток подій народного лиха під час голодомору 1933 сягає А., коли батько змушений убити свого деградованого сина-більшовика, а сам зникнути безвісти.