Мелетій (Максим) Герасимович Смотрицький - Біографія

(1577 — 1633)

Всі публікації стосовно письменника: Мелетій Смотрицький

Мелетій Смотрицький (світське ім'я — Максим Герасимович; бл. 1577 — 17(27) грудня 1633) — український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов; письменник, церковний і освітній діяч. Смотрицький є автором унікальної „Граматики слов'янської” (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.

Мелетій Смортрицький народився у сім'ї українського письменника-полеміста Герасима Смотрицького, або у містечку Смотрич, тепер смт. Дунаєвецького району Хмельницької області, або у м. Кам'янець-Подільський цієї ж області. Навчався в Острозькій школі, потім (1594-1600) — у Віленській академії; слухав лекції в Лейпціґському, Віттенберзькому й Нюрнберзькому університетах. Імовірно, за кордоном одержав учений ступінь доктора медицини.

Близько 1608 прибув до Вільна, де, ймовірно, викладав у братській школі. Під псевдонімом Теофіл Ортолог 1610 надрукував свій видатний полемічний твір „Тренос” („Тринос”). Приблизно в 1615-1618 викладав церковнослов'янську та латинську мови в Київській братській школі, був одним з перших її ректорів. У 1616 виходить його переклад староукраїнською мовою „Євангелія учительного… Калиста”. У 1618 повернувся до Вільна, де в Святодухівському монастирі постригся в ченці під ім'ям Мелетій.

1619 року у м. Єв'ї (Вевіс) біля Вільна вийшла друком його славнозвісна праця „Грамматіки славєнския правилноє Сvнтаґма”. Деякі біографи Смотрицького пишуть, що він у 1617—1620 роках склав лексикон (але жодних слідів словника не збереглося), а ще раніше (1615) у Кельні опублікував граматику грецької мови. Брав участь у написанні „Букваря языка славенска”, надрукованого 1618 року в Єв'ї.

1620 висвячений на архієпископа полоцького, єпископа вітебського й мстиславського. Після цього видав низку антиуніатських творів, за що зазнав переслідувань польських властей.

На початку 1624 Смотрицький вирушив з Києва у подорож на Схід (Константинополь, Палестина, Єгипет). Навесні 1625 повернувся до Києва. У 1627 перейшов на бік унії, був архімандритом Дерманського монастиря. Папа Урбан VIII дав Смотрицькому титул ієрапольського архієпископа. Протягом 1628-1629 років видав кілька книжок, у яких виправдовував свій учинок, агітував за унію, за скликання собору для примирення українських церков.

Помер Смотрицький 1633 року у селі Дермань (тепер Устенське Друге Здолбунівського району Рівненської області); похований у Дерманському монастирі.