Всі публікації щодо:
Фольклор
Франко Іван

ПОГЛЯДИ І. ФРАНКА НА ФОЛЬКЛОРИСТИЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ОСКАРА КОЛЬБЕРГА

В українську народознавчу науку не одну сторінку вписали вчені інших країн, зокрема Польщі. Серед польських фольклористів та етнографів, які вивчали культуру і побут українського народу у другій половині XIX ст., чільне місце належить дослідникові із світовим іменем Оскару Кольбергу (1814-1890). Наукова спадщина вченого складає 80 томів, значну частину яких становлять праці, присвячені українцям.

Цікавими і неоднозначними були і залишаються погляди українських дослідників, щодо фольклористичної діяльності О.Кольберга. Найглибше і найповніше можемо простежити еволюцію поглядів стосовно діяльності цього вченого, на прикладі велетня української культури Івана Яковича Франка. Цікавим і водночас складним було сприйняття ним збирацької роботи О.Кольберга. Спробуймо заглибитися в цю проблему і простежити еволюцію поглядів великого Каменяра стосовно вкладу польського вченого в українську фольклористичну і етнографічну науку.

Спочатку І.Франко піддав гострій критиці географічний метод в етнографії та фольклористиці, тобто регіональне збирання матеріалу по околицях, по провінціях, який за словами дослідника „панує в польській етнографії віддавна“ / 5,с.205/. За таким принципом була укладена колосальна збірка О.Кольберга „Lud“, а також „Pokucie“,“Mazowsze“, „Przemysle“, „Chelmskie“. Aалі І.Франко пише: „Кольберг не завсігди вмів спакувати зібраний ним самим і другими матеріал: одну і ту саму пісню, поговірку, повість друкував 5,10 разів в міру того, як була записана в різних околицях… …всю суму справді нових матеріалів, зібраних Кольбергом до

етнографії польського люду, можна було б вигідно вмістити в 2 або З томах“/5,с.205/.

Та щоб довести, що Кольбергове збирання не було таке систематичне і старанне, про яке можна було надіятися з великого об?єму збірки „Lud“ І.Франко протиставляє збірку Яна Свентека, який обмежився у збиранні фольклорного і етнографічного матеріалу невеличким острівцем, який досліджував і О.Кольберг на Краківщині. З цього приводу І.Франко пише:

„Та проте д.Свентек, уроджений в тім закутку, з котрого подав матеріали етнографічні, і, очевидно, добре знайомий з його народом і народним життям, зібрав масу преінтересного матеріалу, якого не находимо у Кольберга“/5,с.205-206/.

Згодом погляди І.Франка, щодо діяльності О.Кольберга-фольклориста, змінилися. Це помічаємо у рецензіях на Кольбергове „Покуття“, які були поміщені в „Kwartalniky historycznemu“ за 1889 і 1890 p. Тут І.Франко помічає, зокрема, дуже влучну транскрипцію українських текстів, що свідчить про високий розвинутий у збирача -“слух і відчуття особливостей діалекту. „Можна сміливо сказати,- пише І.Франко, — що тільки з появою „Покуття“ українці одержали можливість пізнати справжню фонетику цього дуже характерного діалекту, бо дотеперішні етнографічні збірники з цих околиць фальшували і збирали фонетику недоречним етимологічним правописом“ /6,с.349/.

Хоча І.Франко зауважує деякі помилки при транскрибуванні тексту, а також говорить про те, що при більшій частині пісень О.Кольберг не повідомляє, де вони були записані, інколи не вказує, хто їх записав, проте називає це дослідження „чудовою етнографічною працею… з погляду новизни і багатства зібраних матеріалів“ /6,с.348/.

Та найкраще про зміну поглядів І.Франка свідчить той факт, що він сам користувався збірками О.Кольберга при написанні найповнішої і найглибшої фольклористичної розвідки „Студії над українськими народними піснями“.

Так при розгляді балади „Іван і Мар?яна“ І.Франко використовує 5 варіантів, 2 з яких були надруковані в збірці О.Кольберга „Pokucie“ /т.ІІ/, а також 2 варіанти пісні „Козак і Кулина“, один з яких був поміщений у збірці „Piesni ludu polskiego“, а другий — у „Pokucie“ /т.ІІ/. До цього списку також відносимо розгляд таких пісень, як „Брат вбив брата за дівчину“, „Два брати б“ються за дівчину“, „Тройзілля“, „Пісні про Комара“, варіанти яких поміщені у „Pokucie“ і „bud. Jego zwyczaje, piesni, podania i t.d.“.

Окрім використання збірок О.Кольберга при написанні „Студій“, І.Франко користується ними при створенні „Гальцько-руських народних приповідок“ — у передмові до цього видання дослідник подає список літератури польських видань, де були надруковані галицько-руські приповідки, серед них є Кольбергове „Покуття“, а також у роботі „До історії українського вертепу XVIII ст.“,- де І.Франко подає бібліографію польської шопки, це „Lud“ i „Mazowsze“ О.Кольберга.

Слід також відзначити той факт, що І.Франко був і розповсюджувачем збірок О.Кольберга, про це свідчать листи до М.Драгоманова, Б.Грінченка, Францішка Ржегоржа /4,с.21,3,с. 107-108/.

І.Франко зумів адекватно оцінити збирацьку і видавничу роботу О.Кольберга. Така титанічна праця не могла залишитися поза увагою такого вченого, письменника, публіциста, перекладача, громадського діяча як І.Франка. Слід відзначити і той факт, що О.Кольберг за походженням був поляк, який поряд із збиранням фольклорно-етнографічного матеріалу на польських теренах, зайнявся і дослідженням українських територій, об?єктивно зумів зібрати і оцінити матеріал і не применшити його вартості в порівнянні з польським.

Болтаронич З. Е. Україна в дослідженнях польських етнографів XIX ст.— К., 1976.— С. 80–97.

Кольберг О. Казки Покуття.— К., 1994.

Франко І. 87. До Б. Д. Грінченка. ДОВГОПОЛЕ, 8 серпня 1897 р. // Франко І. Зібрання творів у 50 т.— К., 1980.— Т. 50.— С. 107–108.

Франко І. 9. До М. П. Драгоманова. Львів, 18 січня 1889 р. // Франко І. Зібрання творів у 50 т.— К., 1980.— T. 49.— С. 21.

Франко І. Jan Swiqtek.bud nadrabski od Growa az po Bochnie, obpaz etnograficzny // Франко І. Зібрання творів у 50 т.— К., 1980.— Т. 29.— С. 205–206.

Франко І. „Pokucie“ // Франко І. Зібрання творів у 50 т.— К., 1980.— T. 27.— С. 348–349.

Юзвенко В. А. Українська народна поетична творчість у польській фольклористиці XIX ст.— К., 1963.— С. 82–99.