Всі публікації щодо:
Мовознавство

Синтаксико-фразеологічний спосіб фраземної деривації

Поняття деривації введено польським мовознавцем Є.Куриловичем і довгий час ототожнювалося зі словотворенням [3, с.60-61].

Однак, як справедливо зауважує О.Горпинич, деривацію не можна зводити лише до словотворення. Під нею слід розуміти „взагалі процес створення одних мовних одиниць (дериватів) на базі інших (вихідних), які можна пояснити за допомогою вихідної одиниці“ [1, с. 79]. А відтак логічно, на нашу думку, було б визнати доцільність терміна „фраземна деривація“ для позначення дериваційних процесів, унаслідок яких поповнюється фразеологічний склад мови, утворюються фраземи [2, с.329].

Спроба з'ясувати особливості утворення ФО пов'язується з ім'ям М.М.Шанського. Становлення фразеологічного складу російської мови вчений пов'язував передусім із фразеолого-синтаксичним і фразеолого-сематичним способами, способом, подібним до морфологічного способу словотворення, до якого зараховував абревіацію та композицію, а також фразеологічним калькуванням.

Більш ґрунтовне висвітлення проблеми фраземної деривації знаходимо в праці В.І. Коваля „Образование фразеологических единиц и фразеобразовательный анализ“. Дериваційною базою для фразеологічних одиниць, як справедливо зауважує мовознавець, може бути окреме слово, вільне словосполучення або фразеологізм, тобто фраземи утворюються, відповідно, лексико-фразеологічним, синтаксико-фразеологічним, фраземо-семантичним, або трансформаційним, способами.

Найпродуктивнішим способом фраземної деривації, як свідчить опрацьований фразеологічний матеріал, є синтаксико-фразеологічний, тобто утворення фразеологізмів на базі вільних сполучень.

Фраземи, дериваційною базою яких стали вільні словосполучення, пов'язуються: а) із процесом метафоризації; б) із процесом нівеляції порівняльних зворотів. Так, скажімо, внаслідок метафоризації, переосмислення сполучення-прототипу, утворилися ФО: хапати за поли, сідати в калюжу, вкритися іржею, обголити лоба, їхати з ярмарку, топтати ряст, вести за руку, з іншої (другої) опери, пасти свині.

Вони засвідчують перенесення значень за схожістю, подібністю цілих ситуацій. Метафоричність цих словосполучень залежить від суб'єкта чи об'єкта, при яких буквальне їх розуміння стає безглуздим. Фразеологізм виникає саме тоді, коли втрачається прямий зв'язок між вільним словосполученням і його значенням, а через різноманітні причини вільне словосполучення метафоризується, набуваючи нового значення. Метафора -приховане зіставлення. Саме це і допомагає глибокому розумінню процесу метафоризації вільних словосполучень.

За семантичною класифікацією серед фразеологізмів цієї групи наявні фразеологічні зрощення: без задніх ніг, з миру по нитці; фразеологічні єдності: грати першу скрипку, вернутися з рушниками; фразеологічні сполучення: колотити душу, кум королю; фразеологічні вирази: і риби наловити і ніг не замочити, лічити піщинки на долівці.

За структурно-граматичною класифікацією найширше представлені дієслівні фразеологізми: виряджати в світ, увінчувати лаврами. За експресивно-стилістичними властивостями — фразеологізми розмовно-побутового характеру: ховати голову в пісок, мамин мізинчик. Рідко зустрічаються книжні і міжстильові ФО. Серед фразеологізмів, утворених синтаксико-фразеологічним способом, наявні полісемантичні (деякі мають три і більше значень): хитати головою, викидати колінця, залізти в душу.

Фраземи, дериваційною базою яких стали вільні словосполучення-порівняння,є досить продуктивними в системі української мови. Наприклад: довгий, як вічність; темний, як ніч; страшний, як атомна війна; хитрий, як лис, як відьми вкрали; як зірок на небі, як душа до душі, як гриби в дощ, як молоко та кров. У результаті фразеологізації в більшості з них компаративна семантика настільки нівелювалася, що як порівняльні звороти вони можуть розглядатися в діахронному плані. Такі фраземи є найбільш доступним для сприйняття прийомом створення образності, оскільки факт зіставлення в них, на відміну від тих, в основі яких лежить метафора, виявляється відкритим.

Особливістю таких ФО є наявність у їх структурі порівняльних сполучників. У поодиноких випадках дериваційною базою фразем може виступати вільне словосполучення з орудним порівняльним: обсідати хмарами, валом валити, простувати лисицею, пролазити вужем, стати каменем.

Таким чином, синтаксико-фразеологічний спосіб є найпродуктивнішим способом фраземної деривації. Фразеологічні одиниці утворюються або внаслідок метафоризації вільних словосполучень, або внаслідок нівеляції порівняльних зворотів.

На основі фразеологізації вільних сполучень утворюються різні структурно-граматичні, семантично-функціональні типи фразеологічних одиниць.

Горпинич В. О. Українська словотвірна дериватологія.— Дніпропетровськ: ДДУ, 1998.— 189 с.

Колоїз Ж. В. Контамінація як різновид фраземної деривації // Вісник ХНУ. Серія філологічна.— Х., 2000.— С. 328–333.

Курилович Е. Очерки по лингвистике.— М., 1962.— С. 52–70.