Всі публікації щодо:

АРХІВ КОША НОВОЇ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ЛЕКСИКИ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦЬКОГО ВЖИТКУ

Невід'ємною частиною української національної історії стала доба козаччини, яка і до сьогодні вимагає всебічного дослідження, оскільки деякі її аспекти ще залишаються маловивченими. Зокрема, детальнішого висвітлення потребує прошарок господарської лексики запорозького козацького вжитку. Джерелами відомостей про господарську діяльність на Запорозькій Січі є наукові та художні твори Д.Яворницького, Я.Новицького, А.Скальковського, А.Кащенка, Н. Полонської-Василенко, В.Голобуцького, які дають уявлення про різні лексико-семантичні групи господарської лексики.

Визначною подією став вихід двох перших томів сорокатомного видання одного з найважливіших джерел дослідження господарської лексики Архіву Коша Нової Запорозької Січі, який був здійснений зусиллями Головного архівного управління, Центрального державного історичного архіву України, Національної академії наук і Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. Перший том цієї пам'ятки побачив світ 1998 року, а другий — двома роками пізніше — 2000 року. Важливість цієї пам'ятки полягає насамперед у тому, що в ній зафіксована народномовна стихія 18 століття.

Архів Коша Нової Запорозької Січі включає в себе 374 справи, які висвітлюють усі боки життя Січі за останні майже чотири десятиліття її існування. Оскільки матеріали Архіву Коша за винятком кількох, що мають ретроспективний характер, охоплюють 1734-1775 рр., то їх хронологічні межі збігаються з періодом існування останньої Запорозької Січі, яка називалась Новою Січчю. Варто відзначити, що найпоширенішою формою ділових паперів Архіву Коша спочатку був лист, на зміну якому все частіше приходили запозичені форми дипломатії — „ордери“, „репорти“, „промеморії“. Чужоземного впливу зазнала і мова документів Архіву Коша. Староукраїнська ділова мова, яка широко використовувалася у 40-х рр., у 60-70 рр. 18 століття поступово витісняється канцелярською мовою навіть у внутрішньому листуванні. Таких же змін зазнала і графіка Архіву. На зміну скоропису київської школи прийшов скоропис, позначений впливом цивільного шрифту.

Помітне місце у матеріалах Архіву Коша становлять і документи, які містять відомості про процес розвитку господарювання на Січі — рибальства, мисливства, землеробства, скотарства, садівництва, бджільництва, городництва. З огляду на це господарську лексику запорозького козацького вжитку попередньо можна поділити на такі лексико-семантичні групи:

- лексика на позначення знарядь праці (Н.: „ //Петро да молол›тной хлопець Антонъ, стояли з неводомъ, переметами и с›тками риболовънними в лиман› Б›ломъ въ урочищи Кардаши” [1, 547]; „А при взятії реченного Шулги показанними калниками в полон забрали т› жъ калмики имущества, а имянно: риболовнихъ с›ток три, лотку новую одну, сек›ру едну, сандолъ один…“ [1,536]);

- лексика на позначення процесів дії (Н.: „…понеже какъ тем писмом обявляете, яко они, нагайцы, от реки Молочной к Днепру возвратятся там хл›б жать и чрез зиму стоять будуть…“ [2, 86]; „Был-де онъ с протчіїми козаками в Б›ломъ лиман› на рибной ловл›“ [1, 534]);

- лексика на позначення продуктів діяльності (Н.: „…где будете пас›ки свои м›ти и стада, которие под обороною хана его млсти росплодилисте, ховати и пасти?“ [2, 61]; „…борошна пшеничъного саковъ трое — въ два рубл›; гречаного борошна саковъ двое — въ одинъ рублъ пятдесят коп›екъ…“ [1,549]; „…б›лихъ свитъ молодечихъ шесть — по пятъдесят коп›екъ — шерсти ?вечой…“ [1, 546]);

- лексика на позначення об'эктів господарювання та їх сукупності (Н.: „И в город› См›лой тамошній губернаторь приказалъ ихъ пов›шать, а ихъ лошад› восемъ, вози з осятрами и все ихъ имущество забралъ“ [2, 352]).

Матеріали Архіву Коша Нової Запорозької Січі привертали увагу численних дослідників. Так, О.Апанович писала: „Невичерпні багатства документальних даних, які містить цей архів, надають його матеріалам великого значення не тільки для дослідників запорозької історії, а й для вчених, що розробляють інші проблеми історичної науки, а також питання історії мови, літератури, мистецтва, етнографії, фольклору тощо. Архів коша Запорозької Січі — це справжня перлина української писемності ХVІІІ ст.“ [3, 272].

Вихід цієї пам'ятки друком відкриває ще ширші можливості її всебічного дослідження і, зокрема, дослідження господарської лексики запорозького козацького вжитку.

Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів 1734–1775.— Т. 2.— К., 2000.— 751 с.

Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів 1734–1775.— Т. 1.— К., 1998.— 697 с.

Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків.— К.: Дніпро, 1991.— С. 267–300.