Всі публікації щодо:

СИМВОЛ І КОНЦЕПТ ЖУРАВЕЛЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕТНОКУЛЬТУРІ

За О. Лосєвим, символ — 1) функція відображення дійсності; 2) смисл дійсності; 3) інтерпретація дійсності в людській свідомості; 4) сигніфікація дійсності; 5) перетворення дійсності (1976). Така багатоаспектність символу надто наближає його до поняття концепт — „усе те, що ми знаємо про об'єкт, у всій екстенції цього знання” (В. Телія).

Журавель (від іє. * gеr — хрипко кричати), журав, журавка [3, с. 210]; лелека, аїст, бусел, бойк. бусьок, бузьок (М.Онишкевич), бусоль, веселик, клек, жабоїд, гайстер, неклейка, чорногуз (види їх у народі не розрізняються) — символи — концепти, що глибоко проросли в етнокультуру (пісні, легенди, перекази, вірування, обряди тощо), увійшли в паремії і фразеологію. Його образ можна подати рядом опозицій, що висвітлюють відповідну грань культурознавчої константи:

Лелека — щастя. Лелека до двору — щастя в хату; лелека стереже щастя, не підпускає біду; де лелека водиться, там щастя родиться.

Лелека — народження дітей. Фразеологічні одиниці (ФО): східнослобожанське аїста ждати „бути вагітною”, журавлика зловити „народити дитину”, журавель приніс, евф. „про народження дитини” [5, с. 54]. Тернопільське буз'ок прилете до кого перекликається з кашубським ja buecon veklepol „завагітніти поза шлюбом” (B. Sychta). У чеській cбp u nich rozbil okno „народилася дитина”, букв. „журавель розбив у них вікно” (I. Zaoralek).

Лелека — пожежа. Хто зруйнує гніздо боцюна, у того хата згорить (Поділля); розорять гнъздо аиста гръхъ. Онъ летитъ, сожигая дворъ. Не разъ будто бы видъли аиста с горящею головенею (М. Драгоманов, 1876).

Лелека — прихід весни. Прилетіли лелеки — принесли весну здалека. Сіяли ярі, садили городину, приказуючи: як з'явилися буслині лати — не забирай з грядки сати [4, с.253].

Лелека — погода. Якщо птахи поспішають з вильотом у вирій — чекай суворої зими. Лелеки полюють на сінокосі — попереду чудова погода; бусель викидає з кубла своє буслення, то буде голодний рік [1,с. 36].

Лелека — пареміологія. Ходить лелека по болоту — кличе жаб на роботу; якщо бусель в полі — не буде горя; ковтнув, як бузько жабу [2, с.156]; краще синиця в руках, ніж журавель у небі. Летить журавель з моря — зменшить нам горя. На кожній сіножаті і віл пасеться, і бузько жаби ловить.

Веселик — весілля. Лелека насниться — щасливий шлюб відбудеться. Побачити вперше навесні журавля парами — до весілля.

Журавель — зажура. Хто вб'є журавля — буде журитися завжди. Як дівчина вперше побачить журавля, то каже „Веселики!”, бо як скаже „Журавлі!”, то буде журитися цілий рік [2, с.181].

Лелека — його політ. Перший летячий на здоров'я бачу; треба падати на землю і догори ноги, щоб спина не боліла; треба грошима шелестіти, то будеш багатий.

Словесна символіка органічно пов'язана з культурно-мовним досвідом, фоновими значеннями, відбиває соціально-символічні особливості мислення, визначені народним світосприйняттям (В.Кононенко).

Аркушин Г. Лелеки на Поліссі //Берегиня.— 1999.— № 2.— С. 35–39.

Воропай О. Звичаї нашого народу.— К.: Оберіг, 1993.— 591 с.

Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол.: О. С. Мельничук та ін.— К.: Наук. думка. 1982.— Т. 2: Д — Конці.— 1985.— 570 с.

Скуратівський В. Берегиня.— К., 1998.— 278 с.

Ужченко В. Ужченко Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу.— Луганськ, 2000.— 198 с.